Реформа за новим Державним стандартом

     

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ І

 ПОВНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 https://drive.google.com/file/d/0B_mJPqfJf0NwVlljNE54VjVydXpVOVYzVzhJeFoxX0xkUzZN/view?usp=sharing      

Реформа за новим Державним стандартом

        Коротко розглянемо структуру реформування освіти з моменту початку реформ.

Основні моменти реформування системи освіти в Україні можна звести до наступних пунктів:

- загальна гуманізація освіти;

- введення Держстандарту, як основної форми управління педагогічним процесом;

- компетенції в якості кінцевого результату навчання;

- включення в європейський процес освіти.

                    Реформа за новим Держстандартом

           В якості однієї з провідних передумов, реформа передбачає повне відділення сучасної освіти від одноманітної моделі попереднього періоду: реформа була спочатку задумана як засіб адекватного вирішення корінних перетворень і величезної кількості нових потрясінь, яке викликало у школах наше століття.

          Виходячи з цього, структурні зміни в галузі освіти, необхідно сприймати в якості динамічного генератора всіх інших складових компонентів реформи .

          Держстандарт включає в себе наступні компоненти:

         1. Базова частина - регламентуючі документи, до складу яких входять покажчики, що визначають зв'язність процесу навчання і його результатів. На основі цих показчиків розробляються інші компоненти реформи.

          Держстандарт містить:

• загальні цілі освіти;

• загальні міжпредметні мети;

• поетапні і поуровневые мети;

• загальні цілі вивчення шкільних дисциплін;

• базовий навчальний план;

        2. Предметний Держстандарт, включає:

• концепцію предмета;

• загальні цілі предмета;

• опорні цілі предмета;

• опорні мети за класами;

• зміст навчання;

• методологічні вказівки;

• рекомендації щодо оцінювання;

• бібліографію;

         3. Підручники і покажчики по застосуванню

          Загальні цілі освіти в Україні, представлені в держспоживстандарті, наступні:

• розвиток особистості учня, його фізичних і психічних здібностей у найповнішому обсязі.

• необхідність підготовки учнів до прийняття на себе відповідальності у межах вільного суспільства в дусі взаєморозуміння, миролюбності, терпимості, рівності між всіма людьми.

• розвиток у дитини усвідомленого почуття необхідності працювати заради власного блага, а також заради блага суспільства, почуття поваги до тих, хто створює матеріальні і духовні блага;

• виховання поваги до батьків, мови, культурних цінностей свого народу, до національних цінностей України, історичної батьківщини і до інших цивілізацій;

• розвиток почуття відповідальності по відношенню до навколишнього середовища, формування екологічної свідомості;

• забезпечення всебічної фізичної підготовки, відрізняється професійним характером для учнівської молоді, формування усвідомлення необхідності фізичної культури і спорту протягом усього життя;

• виховання в дусі необхідності виконання основних громадянських обов'язків, визначених конституцією України.

               Держстандарт передбачає управління процесом освіти не на основі програм навчання знань, а програм розвитку в учневі відповідних навичок, вміння їх застосовувати в заданих ситуаціях.

         У загальноприйнятому розумінні, компетенції - це вміння, що дозволяють вирішувати поставлені завдання. Вони повинні бути результатом педагогічного процесу, побудованого у відповідності з вимогами  держстандарту.

         Весь список спільних цілей, вказаних в держстандарті, дуже схожий з цілями, які ставила перед собою радянська школа. Якщо ми заглянемо в сучасну школу, пройдемо по класах і посидимо за партою разом з учнями, тобто, розглянемо те, що є в реальності, ми зауважимо, що навчання у сучасній школі України, нагадує навчання в радянській школі.

         Тільки воно стало більш насиченим за предметним складом, за змістом навчання. Все та ж класна система, все так же все залежить від вчителя. Якщо він хороший і викладається, учень буде знати. Якщо немає, то не буде.

          У чому ж відмінності? Якщо послухати реформаторів, то зміни величезні. Якщо ж зайти в реальну школу, то можна з упевненістю зауважити: більшість новіх технологій дають хороший результат в сукупності з використанням традиционніх методів. Справді,  можна вважати  новим  центри по здачі  ЗНО, дванадцятибальную систему оцінок  та участь поліції в здачі іспитів, але не можна ігнорувати тим психологічним напруженням, яке відчувають наші діти.

         Проблема в тому, що Держстандарт, як форма організації процесу, є лише формою. Тому при його застосуванні дуже важливо правильна організація самого змісту навчання. Зміни бачимо у прийомі іспитів, способах оцінки, тощо, тобто в тому, що є лише наслідком навчання, а не самим навчанням,дуже зросло навантаження на вчителів: звітності і виконання різних бюрокрактичних процедур. 
          Таким чином, як ми бачимо, що реальне подолання недоліків радянської школи можливе , якщо кожен вчитель в своєї праці буде впроваджувати постулати нового Держстандарту . Фактично, всі реформи вирішували тільки одну проблему - подолання ізольованості національних систем освіти.
   Це ж передбачає і впровадження системи управління освітою, за формальними критеріями схожою з європейською. Однак, побудова системи за формальними ознаками подібної європейським системам, ще не вирішує в повній мірі проблему інтеграції.